Сьогодні читала докторську Богинської Ю.В. (захист був в грудні 2013 р.) на тему соціально -педагогічної підтримки студентів з інвалідністю. Цікаві факти.
Закон про реабілітацію в країнах СНД має тільки Україна (2006 р.).
Наприклад, в США закон прийнятий ще в 1973 р., в Бельгії в 1963 р., в Німеччині в 1991р. Закон про соціальний захист інвалідів Україна, Узбекистан, Молодова прийняли в 1991 році, Вірменія в 1994 році , Росія -1995, а Казахстан тільки в 2005. Майже у всіх Європейських країнах є закони що протидіють дискримінації людей з інвалідністю (Великобританія -1995 р., Іспанія - 2003 р., Італія - 1997 р., Швеція - 1999 р.). У США такий закон вийшов в 1990 році. У країнах СНД таких законів немає.
В України та країнах СНД політика реалізації прав осіб з інвалідністю прописана в нормативно-правових актах, що направлені на організацію соціального захисту і реабілітацію, а не на інтеграцію та інклюзію.
Відсоток студентів з інвалідністю стосовно звичайних студентів: Україна -1,2 % , Європа і США більше 5%.
При вступі до вищого навчального закладу в Європі та США не потрібно пред'являти документи, які підтверджуюють інвалідність. В США студент сам (якщо хоче) звертається до центру підтримки студентів з інвалідністю мінімум за два тижні до початку навчального року (визначається необхідна допомога, ресурси та умови для навчання). У Швеції з 2002 року діє Закон "Про рівноправне ставлення до студентів у вищих навчальних закладах ", за яким в кожному університеті є посада омбудсмена у справах інвалідів .
Відмінності діяльності центрів підтримки студентів в Україні від зарубіжних є:
- малочисельний штат співробітників;
- відсутність зв'язку обов'язкової реєстрації з можливістю отримання послуги;
- відсутність структурних підрозділів (взаємодії з іншими державними та недержавними установами , фондами );
- обов'язкова наявність індивідуальної програми реабілітації;
- відсутність фахівців, що надають індивідуальну підтримку;
- не повною мірою організована система підтримки і супроводу.
Центри супроводу в зарубіжних вузах (Європа , США):
- введено посаду координатора факультету по роботі зі студентами з інвалідністю;
- наявність у вузі фахівців, супроводжуючих студентів з інвалідністю: ментор (наставник) , тьютор (репетитор), коач (академічний тренер), особистий асистент підтримки;
- розвиток програм міжнародних обмінів студентів з інвалідністю.
Хтось ще буде сперечатися про те що теорія і практика не дружать ?
Немає коментарів:
Дописати коментар