Соціальний захист чи самозабезпечення?

Чому не соціальний захист? Тому що це одна з двадцяти п'яти складових інтеграції людини з інвалідністю в суспільство. Тому що соціальний захист - це мінімальний стандарт матеріального забезпечення. Людина є істотою соціальною. 

Людина потребує інших людей. Людина потребує освіти, підтримки здоров'я, самозабезпечення, соціальної участі, забезпечення її прав. Саме в такому світлі розглядається комплекс реабілітаційних заходів на рівні громади в цівілізованому світі.

Реабілітація - це ще одна зі складових, але ж не панацея. Навіщо реабілітація? Яка її кінцева мета?
Яка взагалі кінцева мета інтеграції людини з інвалідністю в суспільство? Чи є ці завдання в вітчизняному законодавстві?
Чи піднімаються ці питання в громадах людей з інвалідністю? Із двадцяти п'яти складових - чотирнадцять - на рівні відповідальності самої людини з інвалідністю.
Настав час подивитися правді в очі. Подумати: куди ми йдемо? Який у нас ресурс з кадрів, нормативів, наукової бази, існуючих установ? Чи відповідають вони принципам Конвенції ООН про права людей з інвалідністю і ідеології самостійного житт? Чи нам тільки пільги подавай?
Куди ми прагнемо? Чого хочемо? Якісного життя і реалізації потенциалу людини з інвалідністю чи соціального захисту і забезпечення?

Реабілітаційні технології в світі і Україні? Представлена на слійді зправа дошка на колесах не саморобна. Це вироб Львівського ортопедичного  заводу(((
 Це те що пропонують людям з високою ампутацією. Чи правда наші люди гідні саме такого? Чи розробники не знають сучасних вимог до реабілітаціного обладнання, однє з яких звучить: людина не має виділятися із натовпу. Тобто її реабілітаційні засоби не мають кидатися в очі. Бо людина є особистістю, а не реабілтаційний засіб. Це умови створення інклюзивного суспілства: суспільства на рівних, де враховані особливості кожного. Очі твої єдині, думки твої одні...

Ось приклад п'яти зрозумілих принципів реабілітації. Документ висить на сайті Верховної ради. Чому наші вчені при написанні підручників з соціальної реабілітації, соціальної роботи чи педагогіки орієнтуються на російські підручники корекційної педагогіки мені не зрозуміло. У корекційної педагогіки свої завдання, у соціальної роботи свої. Тому і принципи мають бути іншими.

А цей слайд інформує про зміни приоритетів і розуміння змісту допомоги людям з інвалідністю в світовій спільноті. На скільки років відстаємо? Так, у нас є закон про реабілітацію людей з інвалідністю, але у нього не має кінцевої мети. Для чого реабілітуємо? Поки виходить, що сам процес реабілітації і є і змістом і метою... Що таке реабілітації за Конвенцією ООН про права людей з інвалідністю - головні думки представлені у слайді №1 цієї статті. Суспільство для всіх - це інклюзивне суспільство, де є місце для всіх. Де враховані потреби кожного. Думаєте утопія? Ні. Це можливо. Якщо знати куди йдемо і працювати для цього)

Зміна парадигми: від благодійності до забезпечення прав.

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю (ЗУ 1767-VI від 16.12.2009) п'ять років по тому. Вектор на правову модель з благодійної взятий. Отже, дуже мріється, що осмислення відбудеться в професійній і науковій спільнотах, в громаді людей з інвалідністю. І це розуміння вплине на суспільство, яке хоче допомогти людям з інвалідністю, але не знають як.