суботу, 11 липня 2015 р.

Поради для молоді з інвалідністю 2015 року від молоді з інвалідністю 2002 року)

 В 2002 році було проведено соціальне дослідження Державним інститутом проблем сімї та молоді при Мінсімямолодьспорт на тему: “Соціальна адаптація дітей та молоді з вадами розвитку”. В ті часи слова "вади" вважалося нормальним для соціальної роботи. Дослідження цікаве само по собі. Ось виявлені проблеми молоді з інвалідністю:

      Матеріальне забезпечення
      Медичне обслуговування
      Психологічна допомога
      Освіта та професійне навчання
      Профорієнтація та працевлаштування
      Спілкування,  заняття улюбленими справами
      Підготовка молоді до самостійного життя
      Вільне пересування

В дослідженні разом з науковцями працювала група молоді з інвалідністю (під керівництвом Ганни Старун), які напрацьовували дані рекомендації. Гарний приклад молодіжної участі у 2002 році).  Такі рекомендації:

Молоді  з  інвалідністю, яким не пощастило з допомогою родини і які через це змушені протягом багатьох років боротися з хворобою наодинці або, не знайшовши підтримки, підкоритися хворобі, можуть стати в пригоді 12 нижченаведених порад, напрацьованих власним досвідом:
1.     Прийми хворобу як факт. Подивися правді в очі.
2.     Довідайся щонайбільше про те як можна, якщо не вилікувати хворобу, то хоча б зменшити її негативні наслідки. Але не займайся самолікуванням, чітко визначся,  допомога яких фахівців необхідна.
3.     Довідайся якнайбільше про причини і наслідки своєї хвороби.
4.     Проконсультувавшись з фахівцями, довідайся, що конкретно можеш зробити особисто для того, щоб збільшити свої можливості всупереч хворобі.
5.     Одразу налаштуйся на те, що миттєвого результату не буде, наберися терпіння, постав собі мету і крок за кроком рухайся до неї.
6.     Спробуй знайти людину з таким же захворюванням, бажано, старшу тебе за віком, і поспілкуйся з нею щодо того, як вона переборює різні побутові і психологічні проблеми, пов'язані з хворобою. Такій людині буде що сказати, адже її життєвий досвід набагато більший твого, і якщо вона живе попри хворобу, значить не підкорилася їй.
7.     Не ображайся і не звинувачуй оточуючих у тому, що з тобою сталося, навіть якщо і є така людина, що винна в цьому. Одна мудра людина сказала: «ображатися – карати себе за помилки інших». Від того, що всім навколо стане погано, тобі не полегшає. Не варто витрачати сили на злість, краще використовувати їх для того, щоб допомогти собі.
8.     Знайди собі заняття до душі. Якщо зможеш завдяки своїм зусиллям не лише набути самостійності, а й приносити користь іншим, відчуватимеш себе набагато краще. З'явиться повага до себе, відчуття того, що ти не просто існуєш, а залишаєш на цій Землі слід після себе – це не мало.
9.     Нагромадивши власний життєвий досвід, при нагоді, передай його тим, хто потрапив у таку ж ситуацію. Адже від думки, що за твоєї допомоги комусь стане легше жити, тобі не буде гірше. Скоріше, навпаки.
10.           З давніх часів помічено, якщо людина позбавлена чогось, вона наділена чимось іншим. Постарайся знайти те, чим ти наділений в замін того, чого ти позбавлений. Розвивай ці здібності паралельно і додавай зусиль до поліпшення стану свого здоров'я – це ніколи не зашкодить.
11.           Як ти гадаєш, з чим легше жити – з вірою в зло чи в добро? Ти живеш серед людей, ми всі різні. Чимало людей завдають іншим біль. Спробуй замість того, щоб образитись на недобрий погляд чи необережне слово з боку оточуючих, просто пояснити їм, що тобі це неприємно, а іноді навіть боляче. Сам переконаєшся, що від цього буде більше користі, ніж від образи. А якщо хтось тебе не захоче зрозуміти, просто забудь про нього, про його погляд і про ту дурість, що він сказав. Скажи йому у відповідь: «Ми усі під Богом ходимо, і ніхто не знає, що станеться з ним завтра». Ці слова зрозуміють навіть нетямущі, а тобі буде легше дихати, адже добро робити приємніше, ніж зло. Ти і сам знаєш це.
12.           Почуття гумору – одна із самих надійних соломин, завдяки яким ми тримаємося на плаву в бурхливому морі життя. Візьми її із собою – не пошкодуєш.

Такі поради. Не розумію чому вони стільки років лежали у шухляді. Сама дивуюсь. Потрібно подивитись архіви. Там багато чого цікавого і не опублікованого.

* Замовник дослідження: Державна соціальна служба молоді (тепер її не існує. Скоротили за часів Януковича. Нічого, що це єдині державні установи які працюють і працювали в галузі професійнаої соціальної роботи. На всій території СНГ, тільки в Україні в 1993 році були створені центри соціальних служб для молоді, а з 2002 перейменовано в ЦСС сім'ї, дітей та молоді). І з часів Януковича було скорочено міністерство молоді і нас передали до мінсоцполітики(((. Без державної служби. Ії закрили.  Тепер знову створили Мінмолодь, яке витрачає кошти і готує молодіжних працівників.... Ходимо по колу, хоча філософи говорять, що по спиралі. Тобто набуваємо нової якості та досвіду.

Немає коментарів:

Дописати коментар