Сьогодні (04.06.2015) брала участь в конференції-практикумі «Війна і мир: народження нових цінностей». Виступала з темою «Філософія соціальної роботи». Філософія (включає в себе цінності, смисли, концепції, домінуючу культуру) є базою для створення змісту соціальної роботи, її напрямків, нормативного законодавства. Сьогодні в суспільстві відчувається розрив: між потребами суспільства в своєчасній професійній допомозі любій людині
(яка опинилась в кризі) і соціального захисту окремим категоріям населення (визначеними нормативами), що може запропонувати держава (малюнок 1: співвідношення). Ситуація критична. Мій погляд на вихід з ситуації:- Реформи мають початися з міністерств. Зміни в змісті роботи міністерств у відповідності до нових завдань самостійної держави: нова місія міністерства, нова структура, нові процеси і кваліфіковані кадри. Головне завдання: формувати державну політику з питань своїх повноважень і контролювати виконання законодавства.
- Замовлення на соціальні послуги, їх зміст мають формуватися в громадах (на місцевих рівнях). Форми, технології і методики формуватися в професійно-наукових громадах), у суб’єктів надання послуг.
- Національні реформи мають проводитися ТІЛЬКИ після ґрунтовних наукових досліджень і соціальних експериментів. Після чого впроваджуватись по всій країні, розповсюджуватись напрацьовані методики, проведення підготовки спеціалістів.
- Цільові національні, місцеві програми мають розроблюватись спільно з цільовими групами, науковцями і професіоналами. «НЕ робіть для нас без нас» - девіз громадських організацій людей з інвалідністю.
- Розвиток комерційних, релігійних соціальних послуг. Делегування реалізації соціальних послуг різним організаціям (комунальним, громадським). Зміна державного бюджетного фінансування і фінансування послуг (для осіб з інвалідністю) «гроші ходять за людиною». Замовник послуг не держава, а громада. Держава фінансує і контролює якість і відповідність нормативам. Фінансуються послуги, а не установи.
- Якісна підготовка спеціалістів. Практика 50%+50% теорії (соцробота, соцпедагогіка). Викладачі мають особисту практику (чи волонтерську, чи професійну). На кафедрах працюють науково-практичні майданчики з реальними послугами і соціальними проектами. Професійні асоціації погоджують програми підготовки спеціалістів в вузах. В підготовці спеціалістів впроваджуються програми особистої терапії і виховання на цінностях соціальної роботи, принципах етики соціальної роботи.
- Є велика потреба вивчення умов роботи професійних соціальних працівників, визначення реально можливого навантаження, впровадження супервізій, соціальних стандартів, реальних показників (чинників) вимірювання якості послуги.
- Поновити етичний кодекс соціального працівника. Запровадити його, як один із критеріїв якості соціальної роботи. Думати над розробкою санкцій для спеціалістів і організацій, які маніпулюють життєвою ситуацією отримувача послуг, використовують його в корисних цілях.
- Одним із важливих пріоритетів є якість соціальної послуги, якість підготовки спеціалістів, якість умов праці соцпрацівників, якість життя населення.
- Саме головне: є візія (куди ми йдемо), є пріоритети, є усвідомлені і прийняті загалом цінності соціальної роботи.
Для впровадження змін професійна спільнота має об’єднуватись, обговорювати актуальні питання соціальної роботи. Без політики соціального захисту, т.я. це тільки елемент соціальної роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар