Участь молоді з інвалідністю в прийнятті рішень

Важливий інструментарій впливу і змін - участь в прийнятті рішень. Відомій в світі інвалідності вислів "Не робіть для нас без нас" є ідеологічною основою цього інструментарію, за принципами якого в цивілізованих державах  відбувається реалізація політики щодо людей з інвалідністю, молоді, жінок... Участь дітей та молоді може відбуватися на таких рівнях спільнот: сім'я, навчальний заклад, громада, громадська організація, держава, міжнародна спільнота.

Саме участь дає можливість молодій людині відчути належність до спільноти, осягнути принципи і цінності демократії, вчитися брати на себе відповідальність, розвиватися і зростати. В середині 90-х років Рада Європи прийняла Європейську Хартію участі молоді в муніципальному  та регіональному житті, яка стала основою законодавчих нормативів та актів в країнах Європи стосовно молоді. Хартія освітила принципи і шляхи молодіжної участі в житті суспільства, розвитку, інтеграції молоді в сучасне життя і участь її в будівництві майбутнього міста, регіону. Серед таких шляхів є представництво молоді в місцевих і регіональних органах влади, механізми спільного управління проектами і молодіжними програмами, механізми консультацій. Якщо вдатися в дрібниці, можна сказати, що частково  в Києві і  в Україні принцип участі виконується. Але чи є це дійсно участю чи маніпуляцією? З молоддю ми намагалися розібратися в цих речах і хотіли б з вами поділитися результатами. Це не системні дослідження, це не цілеспрямована робота з впровадження участі, це різні за формою зустрічі  з молоддю з обговорення цих питань.

30 травня 2014 року - зустріч учасників проекту "Спікерське бюро"  біля приміщення центру соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями Оболонського району міста. Під час зустрічі ми розглянули ступені участі молоді за Роджером А.Хартом: від маніпулятивних рівнів: маніпуляція; декорування; болтологія/імітація; до моделей дійсної участі: призначення дорослими та інформування; інформування та консультації; рішення, які приймаються за ініціативою дорослих разом з дітьми; рішення, які приймаються за ініціативою молоді під керівництвом дорослих; рішення, які приймаються за ініціативою дітей разом з дорослими. Результатом обговорення прийшло усвідомлення, що не кожний захід, на який запрошується молодь з інвалідністю відповідає принципам участі. Навіть, коли ми думаємо, що від нас нічого не залежить - це неправда. Просто не приходити на заходи, які   є маніпулятивними або проводиться з метою відмивання коштів. Таким чином висловлювати свою позицію. Створювати проекти і заходи за дійсним принципом участі молоді, бути ініціативними. Ще одним результатом зустрічі стало те, що 23 київський міський фестиваль творчості "Повіримо у себе" вперше проведений за принципом участі молоді. В організаційному комітеті фестивалю була створена група "молодіжний блок організаторів", представники якого ввійшли в усі робочі  групи підготовки та проведення фестивалю: режисерська група, інформаційна, робота з членами журі, проведення круглого столу тощо.

23 листопада 2014 року ми були запрошені на семінар лідерів Молодіжної організації нечуючих України. Провели заняття на тему "Участь молоді в прийнятті рішень". Важливий інструментарій впливу, про який необхідно не просто знати, а використовувати в роботі. Учасники вчились розрізняти ступені впливу від маніпулятивного до співпраці з тими, хто приймає рішення (за Р.Хартом). Ділилися власним досвідом. Під час творчих завдань учасники продемонстрували розуміння теми і активність. Із позитивного досвіду участі: за ініціативою молоді був побудований спортивний майданчик. Дякуємо Марії Андриєнко за запрошення. Було цікаво і приємно працювати:)

20 грудня 2014 року разом з Любою Песоцькою провели ділову гру "Гайд-парк" на тему участі молоді в прийнятті рішень для МГО "Генерація успішної дії". Шкода, що не було відеозапису, т.я. гра вийшла знана. На обговоренні піднімалося питання: "Молодь з порушенням зору є проблемою чи ресурсом?". Учасники з точки зору своєї ролі відповідали на це питання, дискутували. Результатом обговорення виявилося, що молодь з інвалідністю все ж таки є "ресурсом" для всіх: для "сім'ї СЖО", яка живе за рахунок пенсії дітей; "школи", яка вирішила свої питання використовуючи ситуацію дітей з інвалідністю; "громади", яка почала вирішувати питання архітектурної бар'єрності, тому що на будівництві можна "заробити" кошти ("голова РДА" вирішив ввійти в історію доброю людиною створивши з "сусідом" МП); "громадських організацій", які "зарекомендували себе" говорили гарно, але участі в розгортанні подій гри не брали, закриваючи очі на сім'ю СЖО, корупційні схеми; "держава" під час гри постійно ділила портфелі і під час виступу перекладали провину "міністерство" на "міністерство", звітувалась про проведення реабілітації, а на поставлені питання від груп "сім'я", "школа" по суті не відповідали; "міжнародна спільнота" не втручалась в справи держави, просто об'явила про новий проект, "держава" зраділа новим коштам, які були віддані "зарекомендувавшим себе" громадським організаціям. Такі розгорнулись події. Молодь виявилась об'єктом манипуляції на всіх рівнях. Із шести груп тільки в двох групах працював механізм залучення молоді, але тому що на темі "інвалідності" можна було отримати користь. В більшості випадках, це було маніпулювання на різних рівнях (і болтологія, і декорування). "Громада" спочатку гри взагалі не розуміла до чого вони тут, "нас це не стосується, у нас своїх проблем багато. До чого тут ми до проблем молоді з порушенням зору?". "Громадські організації", які є виразниками інтересів людей просто копіювали моделі, які є в суспільстві. "Сім'я" залишилась сам на сам зі своїми проблемами, своєю "культурою" використання інвалідності, актуалізувавши потребу в професійному супроводі сімей СЖО. "Держава" витрачала кошти, не питаючи і не звітуючи. "Міжнародна спільнота" довіряла "провіреним організаціям". Гра пройшла жваво, було багато гумору.
Який результат гри? 
Усвідомлення власної відповідальності за ситуацію і власної ролі. Розуміння, що необхідно вчитися, розивавитися, бути активними, формувати інші цінності, що відповідають принципам моралі і етиці взаємодії. Молодь може бути ресурсом впливу і змін. 
P.S. члени організації нещодавно робили дослідження, як живуть діти з порушенням зору в сільскій місцевості, тому приклад сім'ї був збірний, але реальний.