Ігри громадськістю

В країні спалах громадянської активності.  Ознака розвитку суспільства. Яка участь в цих процесах молоді? Молоді з інвалідністю? Проаналізуємо ситуацію за «Драбиною участі» Р.А. Харта

Для того, щоб краще було зрозуміло поняття «УЧАСТЬ»,  зупинимось детальніше.

Участь є одним з ефективних методів соціальної роботи з молоддю. Даний метод отримав назву «Модель соціальної дії», який основується на взаємостосунках молодої особи і соціального працівника, враховуючи ряд  принципів (Центр соціальних дій Університету Де Монфорт, Лейстер, Англія):

- Всі люди за життя накопичують інформацію, набувають навичок і знань за допомогою яких можуть вирішувати свої особисті проблеми. Спеціалісти допомагають молодим людям приймати свої особисті рішення і прогнозувати їх результати. Наявність спеціальних знань і вмінь не дає спеціалісту приймати рішення замість молодої особи.

- Всі люди мають право бути почутими, право сформулювати свою проблему і діяти самостійно.

- Соціальний працівник може сприяти створенню об’єднань і груп для соціально незахищеного населення, так як маючи загальну проблему і діючи разом вони можуть досягти більшого впливу та можливостей.

-  Людина опиняється в складних життєвих обставинах часто із-за незалежних від нього причин: із-за оточення, політичних або економічних умов. Соціальний працівник не дає оцінку молодій людині, а приймає його таким яким він є. 

- В процесі професійної діяльності соціальний працівник має ставитись до молодих людей на принципах рівноправ’я, співпрацювати незалежно від раси, статті, віку, класу, соціальної  виключності тощо.

Модель соціальної дії складається з:

·        Аналізу ситуації спільно з молоддю (Що? і Чому?)

·        Планування дій націлених на зміну ситуації (Яким чином? і Дія)

·        Здійснення оцінки ефективності досягнутих результатів і планування наступного циклу (Оцінка і Що?)

Участь молоді в рішенні власних проблем, громадському житті може здійснюватись на таких рівнях:

·        Участь в житті сім’ї;

·        Участь в житті навчального закладу;

·        Участь в житті громади;

·        Участь в житті громадських організацій;

·         Участь в житті держави;

·        Участь в житті міжнародної спільноти.

Яким чином оцінити участь молоді в вирішенні власних проблем? Або шкільному самоврядуванні? Яким чином визначити участь людей з інвалідністю в житті громади чи громадської організації,  або в житті держави? Повертаємось до Драбини участі Р.А.Харта.

Візьмемо за зразок масовий захід, який має привернути увагу до проблем людей з інвалідністю. Звертаємо увагу на назву і цілі заходу. Чи була залучена молодь/ люди з інвалідністю до розробки заходу (Модель соціальної дії)?

Роджер А. Хард  розробив інструментарій «Драбина участі», яка допоможе наглядово розібратися коли «участь» є банальною маніпуляцією, а коли «участь» є професійною роботою соціального працівника чи громадської організації.  Учасниками дійства  можуть бути діти, чи молоді люди, чи люди з інвалідністю. Можемо розглянути участь любої незахищеної соціальної групи. В нашому прикладі будемо орієнтуватися на молодь з інвалідністю.  Отож, «драбина» використана як метафорний  образ і має вісім сходинок:

1.     Маніпуляція. Найнижча  сходинка. Учасники (молодь з інвалідністю) не розуміють змісту заходу (проекту) і не розуміють своїх дій. Організатори повідомляють суспільству, ЗМІ про те, що зазначений захід є ініціативою людей з інвалідністю. Молоді з інвалідністю організатори  повідомляють: ви маєте прибути в таке-то місце і в таку годину (можуть надати автобус), їм видадуть плакати чи листівки, їм подарують футболки з кепками. Але учасники  не розуміють суті заходу, не розуміють необхідності своїх дій і є об’єктом маніпуляції організаторів дійства. Їх не залучали до розробки концепції заходу, вони не брали участі в етапах підготовки. Подібне маніпулювання під маскою «участі» не є прикладом демократичних політичних процесів. За молодь все вирішили, вони є картинкою на заході. Іноді таке може відбуватися від нерозуміння можливостей дітей, молоді або людей з інвалідністю.

2.     Декорування. Наступна сходинка, яка знаходиться  біля маніпуляції. Молодь з інвалідністю запрошується підтримати захід, «прикрасити» його. Наприклад, на конференцію з питань реабілітації молодь з інвалідністю запрошується в якості глядача з правом наприкінці зачитати резолюцію, яку раніше написали організатори. Форми проведення подібних заходів може бути безліч. Суть – використання молоді з інвалідністю в якості гарної декорації, прикрасити захід.

3.     Символічна реформа або імітація («tokenism», англ.мова: символічний захід, реформа, яка проводиться для галочки). Симпатична молодь з інвалідністю, яку обрали дорослі беруть участь в обговореннях (конференції, робочої групи тощо) в тематиці якої мають незначну підготовку або не мають взагалі. При цьому ніхто не знає яким чином обирались ці молодіжні лідери, чиї інтереси вони представляють. Їх «бутафорські» виступи можуть визвати оплески і формальне схвалення дорослих, найгірше: створять зовнішній ефект повноцінної участі молоді.

Моделі повноцінної участі:

4.     Призначення дорослими і інформування. Участь молоді з інвалідністю в проекті або заході на цій сходині мають відповідати таким критеріям: молодь розуміє і розділяє  цілі і завдання проекту; молодь знає хто і чому приймає рішення про їх участь;  їх роль значима, вони не є декорацією; молодь є учасником проекту добровільно після того як розуміє зміст. Наприклад, молодіжна театральна група бере участь в міжнародному театральному фестивалі. Або на фестивалі «Повіримо у себе» проводиться круглий стіл учасників і дорослих. Учасники спільно обирають загальну актуальну  тему обговорення круглого столу і власні теми виступів. Участь формує мотивацію, яка веде до зростання компетентності, яка в свою чергу формує мотивацію до участі в майбутніх проектах.

5.     Консультування і інформування. Молодь з інвалідністю є цінними консультантами для дорослих. На цій сходинці ідея, цілі, завдання - все розробляється і реалізується дорослими. Але молодь відчуває себе в процесі, так як з ними консультуються і до їх думки ставляться серйозно. За оцінкою і рекомендацією молоді проект може коректуватися, але останнє рішення за дорослими. Молодь інформується про кінцевий результат проекту. Наприклад, за результатами проекту «Відкритий простір», учасники отримали кінцевий звіт проекту з додатками: ідеї, проекти, фото, фінанси тощо.

6.     Рішення, які приймаються за ініціативою дорослих разом з молоддю. Проект ініціюється дорослими, рішення приймаються спільно з молоддю. Наприклад, проведення молодіжного табору: цілі, програма, структура, правила табору приймаються організаторами спільно з молоддю з інвалідністю.

7.     Рішення, які приймаються за ініціативою молоді під керівництвом дорослих "Молодь робить все сама". Молодь ініціює проект, шукає серед дорослих однодумців і залучає їх для його реалізації. Наприклад, ідея проведення тренінгу «Секрети тяжіння» для дівчат і хлопців з інвалідністю, які хочуть створити власні сім’ї, організована ініціативною молоддю. До партнерських організацій і депутатів звернулись за фінансовою і організаційною допомогою. На цій сходинці молодь вчиться розвивати навички критичного сприйняття, вчиться враховувати різні точки зору. Молодь може самовиразитися, відбувається демократизація суспільства.

8.     Найвища сходинка: рішення, які приймаються за ініціативою молоді разом з дорослими "Ініціатива молоді, спільні рішення". Розвиток компетентності дорослого незалежного життя залежить від життєвого досвіду молодої людини. Якщо в її житті не було можливостей участі в прийняті рішень: чи можемо ми нарікати, що молодь така безініціативна? Що вона не готова до дорослого життя? Молоді необхідно повноцінно брати участь в прийняті рішень, проектах з дорослими на рівних. Зростання відповідальності за власні рішення, за власне життя, життя близьких і оточуючих безпосередньо залежить від досвіду участі з розвитком компетенції.

Яке майбутнє ми для себе оберемо? Воно безпосередньо залежить від умов розвитку дітей та молоді нашої держави. Чи багато заходів та проектів ви знаєте де молодь з інвалідністю є учасниками процесу? Чи є вони учасниками під час маршів, конференцій, круглих столів? Хто несе за маніпуляції відповідальність?