Батьки, як це
не здасться дивним, нерідко пізніше за інших помічають відхилення в поведінці
своєї дитини. Адже мати і батько, як правило, бачать свою дитину щодня і не
завжди реагують на її поведінкові системні порушення. Вони звикають до причуд
та індивідуальних особливостей свого чада. Найчастіше першими відхилення
помічають близькі родичі або друзі. Саме вони, спостерігаючи динаміку розвитку
дитини з боку, часто першими звертають увагу батьків на якісь нюанси поведінки.
Звичайно,
батькам не хочеться вірити в те, що з їх дитиною щось не так. Проте якщо
виникають сумніви, щоб зрозуміти, що насправді відбувається, слід звернутися до
професіоналів. Краще перестрахуватися, ніж згаяти дорогоцінний час,
переконана
головний спеціаліст Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді столиці
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА.
Те, що незрозуміло батькам, може бути очевидним для
фахівця. Адже багато процесів розвитку дитини вже досить відомі й вивчені.
Важливо розуміти, що тут потрібна не лише медична, а й соціально-педагогічна і
соціально-корекційна діагностика.
У кожному місті та районі України є фахівці
соціальних служб, які ведуть напрям роботи із сім'ями, дітьми і молоддю з інвалідністю.
У багатьох районах існують також центри
соціально-психологічної реабілітації для дітей і молоді, завдання яких -
допомогти батькам у реабілітації дитини, її соціалізації. Головна їх мета -
підготувати дитину до того, щоб вона могла піти вчитися, отримати освіту,
професію, щоб не залишалася наодинці - мала друзів, знайшла свої інтереси,
реалізувала свій потенціал. Для цього, за словами фахівця, необхідно звернутися
до районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем
проживання.
"Для звернення до нас,
зовсім не обов'язково, щоб дитина мала інвалідність. Наші центри так і
називаються: для дітей і молоді "з функціональними обмеженнями". До
того ж, і ця термінологія сьогодні під знаком питання. Адже не всі визначення
звучать цілком коректно. Часто дитина, отримавши допомогу фахівців, вступає до
звичайного навчального закладу і стає звичайною дитиною", - пояснює Лариса
Остролуцька. - "Але нерідко буває і так, коли батьки, не бажаючи своїй
дитині оформлювати інвалідність (погодьтеся, будь-якому із батьків змиритися з
цим важко), тільки затягують і ускладнюють процес. Адже якщо у дитини,
наприклад, ДЦП або інше порушення, її все одно рано чи пізно доведеться навчати
із цим жити, реабілітовувати, абілітовувати, розвивати для того, щоб вона могла
бути більше функціональною. Час не чекає - мозок людини функціонально
розвивається до семи років. І тут важливо не упустити момент, а за допомогою
фахівців максимально розвинути всі можливості або компенсації дитини, щоб вона
надалі могла себе обслуговувати, знаходитися в суспільстві, виконувати якісь
функції в сім'ї, колективі, мала можливість визначити й розвивати свої таланти.
Адже творчий потенціал є у кожної дитини. У цій сфері потрібна обов'язкова
взаємодія батьків із фахівцями".
Для налагодження взаємодії з батьками, що є
обов'язковою умовою успішної роботи, соцслужбою проводяться не лише
консультації фахівців, але й семінари і тренінги, на яких батьки отримують
необхідну інформацію щодо правильного виховання дитини, про те, як налагодити взаємини
з нею, поліпшити мікроклімат у сім'ї.
У Центрі надається прекрасна можливість батькам
поспілкуватися один із одним та обмінятися досвідом. Це також дуже важливий
ресурс. Тому що батьки, які вже пройшли
випробування, з якими на даний час зіткнулися інші батьки, можуть не
лише підказати, поділитися досвідом, порадити, до якого конкретного фахівця
краще звернутися, але й підтримати морально, підбадьорити, вселити у них сили й
упевненість.
Крім того, в соціальній службі можна отримати корисну
інформацію про те, які громадські організації (батьківські або для людей із
інвалідністю) існують, дізнатися як
встановити контакт з іншими державними структурами, де також можна отримати
допомогу. Працівники соціальних служб за згодою батьків беруть сім'ю на облік і
потім її супроводжують. Якщо дитині потрібна допомога фахівців, вона отримує її
в центрі соціально-психологічної реабілітації, де група професіоналів -
мультидисциплінарна команда, до якої входять логопеди, корекційні педагоги,
соціальні педагоги, психологи, інші фахівці, працює з нею за індивідуальним
планом. У кожного фахівця свій підхід до конкретної ситуації, а комплексність
дій, у тому числі за участю батьків, дає ефективний результат.
За словами головного фахівця соціальної служби
столиці, вкрай важливо не замикатися у своїй проблемі, а йти "у
люди". Адже давно помічено, якщо людина з фізичними розладами або дитина з
інвалідністю ізольована, не має певного статусу в суспільстві, не взаємодіє з
іншими людьми, її психологічний стан тільки погіршується. Це може призводити до
вторинної інвалідності, розвитку супутніх хвороб. Тому інтеграція й
соціалізація дітей і молоді вкрай важлива.
"Такі заходи, як відвідування театрів, музеїв,
екскурсії до міста, які регулярно організовує соціальна служба, окрім ознайомлення
з культурною та історичною спадщиною нашого народу, активно сприяють
соціалізації. Діти з порушеннями бачать навколишній світ таким, яким він є, а
не тільки спостерігають двір із вікна своєї квартири. Культурні заходи
вирішують й інші важливі специфічні завдання: діти пересуваються містом,
вчаться користуватися міським транспортом, поводитися в транспорті, звикають
бути серед людей - таким чином відбувається нормалізація - дитина з
інвалідністю розпочинає жити таким самим життям, як і всі інші люди. Головне, у
неї зникає страх перед вулицею. Адже дитина, яка увесь час сидить вдома, з
часом уже боїться вийти за межі своєї квартири.
Важлива і спортивна реабілітація. Спорт - це завжди
команда, в якій треба взаємодіяти, один одному допомагати. Тут дитина набуває
важливі для себе навички - почуття
товариськості, яке зазвичай мало розвинене у середовищі дітей з інвалідністю,
тому що часто домінують надомне навчання і гіперпіклування в сім'ї. Помилки
виховання можуть призвести лише до негативних наслідків - людина вважає, що їй
усі винні, усі зобов'язані - вона звикає маніпулювати своєю інвалідністю.
Дуже важливо допомогти батькам правильно виховати
дитину, щоб, незважаючи на її стан, виростити з неї дорослу самостійну людину,
готову брати відповідальність за себе, за своє життя, за близьких їй людей.
Ставити перед собою цілі, працювати і домагатися результатів. І це цілком
можливо", - переконана Лариса Остролуцька.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ (УКРІНФОРМ)
Немає коментарів:
Дописати коментар